28 лютого Затяті (Львів) вдруге поспіль стали переможцями турніру в Рівному!
Ця зустріч в Рівному стала вже доброю традицією, яка дозволяє форумчанам вкотре зустрітись для приємного спілкування. Перший турнір, як висловився один з київських форумчан, високо підняв планку організації і проведення цього дійства, а другий лише підтвердив те, що в це місто, завдяки організаторам (Вадиму і Лазіку), завжди буде бажання повернутися. Особисто для нашої команди - поїздка в Рівне завжди була і буде в радість. Ну а як інакше, якщо три кубки (враховуючи літній турнір), ми звідти вже привезли? :-)
Звичайно, після перемоги в Києві, львів'янам хотілося довести всім і в першу чергу самим собі, що та перемога, як і здобутий І Кубок Рівного - були невипадковими. Саме за черговою звитягою і вирушила наша команда до своїх добрих друзів з ПТПІ. Радувало, що участь у цьому турнірі візьмуть вже 6 команд (крім нас, це організатори ПТПІ, Київ, "Ронкадор", Одеса і Дніпропетровськ).
Після доволі важкої (погодні умови), але веселої дороги, "Затяті" прибули до Рівного, де ще до приїзду їх жереб розприділив у групу до господарів та київського "Ронкадору". Після короткої розминки ми почали свій перший матч на турнірі. Не можна сказати, що гра для нас виявилась надто важкою. Уже на 3-тій хвилині матчу рахунок був 2-0 на нашу користь. Фінальний свисток зафіксував впевнену нашу перемогу: 12-1. Але хочеться відмітити те, що хлопці з ПТПІ на жодну мить не опускали рук і билися до останньої секунди. Голи у нашій команді забивали - Nazarinio (3), Dorik (3), Lionel (3), Vovchyk, Kym і 1 автогол. Після такого вдалого початку на матч з киянами "Затяті" вийшли в дещо розслабленому стані. Звідси якась невпевненість в наших діях і певний хаос в побудові гри. Хоча не зважаючи на це ми повели у рахунку 2-0. Але кияни зуміли швидко скоротити відставання. Лише тоді, ми зуміли прийти до тями і нав'язати супернику свою гру. У другому таймі наша команда вже більше думала про фінал, а тому киянам доволі часто вдавалося тубувати наш захист. Остаточний рахунок зустрічі: 7-2 (Nazarinio (2), Vovchyk, Serge, Seraphim (2), Lionel). Cпостерігаючи за перепетіями в іншій групі, більшість з нас була впевнена, що у фіналі доведеться зустрітися з одеситами, яких в останньому матчі з Дніпропетровськом влаштовувала навіть нічия. Але дніпровці проявили сильний характер і волю до перемоги і здобули переконливу перемогу 5-1. А це означало лише одне - перша (!!!) гра за історію існування нашої команди з дніпропетроцями. Зразу ж згадався турнір у Києві, де лише якась зла сила не дозволила відбутися грі між нами у фіналі.
До останньої гри турніру ми підійшли максимально зконцентрованими. Зрозуміло було, що все ж команда Дніпропетровська дасть нам бій. Видно було, що їхні гравці прагнули перемоги на турнірі, як мінімум, не менше, ніж ми. Але... Чи то хлопці з берегів Дніпра перегоріли, чи то ми були на висоті, чи все разом, але вже перші хвилини фінальної гри вбили інтригу. Доволі швидко рахунок став 3-0. "Затяті" впевнено контролювали гру, м'яч тримався у нас більше, регулярно створювалися моменти біля воріт суперника, а це призвело вже до 5-0. І навіть забитий дніпрянами м'яч престижу не змінив перебігу подій на полі. Остаточний рахунок матчу: 8-1 (Nazarinio (2), Dorik, Lionel (3), Seraphim, Serge). Все!!! Ми знову перомогли!!!
Ну а далі був незабутній "третій тайм". Веселе, дружнє спілкування між всіма командами. Старі і нові друзі! Пісні під горілочку і хорошу закуску! Ех, як скоро пролетів час... :-( Але нічого... Рівне, "Затяті" обов'язково повернуться сюди за своїм черговим кубком! :-)
10. Serge - капітан команди
86. Nazarinio
27. Dorik
23. Seraphim
7. Vovchyk
12. Steven Gerard
15. Arkanoid
13. Lionel
Ну і підтримував команду на турнірі - Dekker, якому травма спини не дала можливість зіграти, але який мужньо взяв на себе обов"язки фотокореспондента!
